Петиція Наумця Ігоря Володимировича

Президенту України
Зеленському Володимиру Олександровичу

Шановний Пане Президенте!

Просимо внести до Ради національної безпеки і оборони України пропозиції про скасування щодо Наумця Ігоря Володимировича санкцій шляхом виключення відповідної позиції №22 з Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 12.05.2023 року №279/2023, введеного в дію Указом Президента України від 21.08.2024 року №511/2024.

Основним з пріоритетів Закону про санкції було «гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина», а також «повноцінне здійснення громадянами України належних їм прав і свобод» (преамбула Закону про санкції). Тобто, мета Закону про санкції — захист інтересів громадян України, які можуть потерпати від дій ворожих суб’єктів (фізичних, юридичних оcіб, суб’єктів терористичної діяльності) шляхом застосування до таких суб’єктів санкцій з боку України.

Але, до моменту прийняття Закону про санкції, редакція проекту ч. 2 ст. 1 Закону про санкції містила серед суб’єктів для застосування санкцій і громадян України
також, поряд з іноземними особами та суб’єктами терористичної діяльності.

У ч. 2 ст. 1 проекту Закону про санкції було прямо передбачено, що суб’єктами застосування санкцій можуть бути «громадяни України» та «юридичні особи, створені за законодавством України». Цитата з проекту закону: «Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, громадян України, юридичних осіб, створених за законодавством України, а також інших суб’єктів».

Проте, в процесі законодавчої роботи над вказаним законопроектом, народними
депутатами України було прийнято рішення про вилучення з ч. 2 ст. 1 проекту Закону про
санкції такого(-их) суб’єктів відповідальності, як громадяни України та юридичні особи,
створені за законодавством України.

Таке рішення Верховної Ради України підтверджується не тільки чинною редакцією ч. 2 ст. 1 Закону про санкції, в якій відсутній такий окремий суб’єкт застосування санкцій, як громадянин України, а і стенограмою пленарного засідання Верховної Ради України № 71 від 14 серпня 2014 року (https://www.rada.gov.ua/meeting/stenogr/show/5685.html) під головуванням О. Турчинова та урядовими повідомленнями для громадян України на сайті Кабінету Міністрів України (https://www.kmu.gov.ua/news/247523884).

Зокрема, якщо звернутися до тексту стенограми, то вочевидь можливо прослідкувати ту логіку, яку закладали Народні депутати України під час прийняття закону, а саме логіку, за якою санкції не повинні бути інструментом, який може бути застосований до громадян України, а є лише знаряддям застосуванням відповідальності для іноземних осіб.

Таким чином, можливо однозначно стверджувати, що метою прийняття Закону про санкції, в тій редакції ч. 2 ст. 1 Закону, яка і зараз є чинною, було запровадження відповідальності, у вигляді санкцій до іноземних суб’єктів, а не до громадян або компаній України. А тому застосування до громадян України, які у відношеннях з Україною мають єдине громадянство і вважаються лише громадянами України, санкцій на підставі ч. 2 ст.1 Закону про санкції – суперечить не тільки законодавству України, але й тій меті, з якою це законодавство приймалося.

Наумець Ігор Володимирович є громадянином України, має паспорт громадянина України, ніколи не відмовлявся від громадянства України та ніколи не був позбавлений громадянства України.

Застосування до Ігоря Володимировича Наумця. ч. 2 ст. 1 Закону про санкції, попри те, що він є громадянином України, порушує його права, оскільки він не може бути суб’єктом застосування санкцій в силу прямої норми закону (ч. 2 ст. 1).

Перелік суб’єктів, до яких можуть бути застосовані санкції, є вичерпним та обмеженим положенням ч. 2 ст. 1 Закону про санкції.

У зв’язку з цим, просимо скасувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), які застосовані до громадянина України Ігоря Наумця, та введені в дію Указом Президента України №511/2024.

З моменту застосування вказаних персональних санкцій від дня їх введення в дію відчуження будь-яких активів вказаних осіб є незаконним.

Наумець Ігор Володимирович, більше тридцяти років працює на користь держави заслужений будівельник України, створив промислову групу підприємств.

За часів перебування на посаді керуючого групи компаній Юнігран – провідної національної гірничодобувної компанії з виробництва та реалізації гранітної продукції, будівельних матеріалів та вибухових речовин, Ігор Наумець вивів підприємство на світовий рівень.

На жаль ворог діє не тільки на воєнному фронті, а й на економічному.

За відсутністю жодного підтверджуючого документу про незаконний відбуток надр у промислових масштабах чи ухилення від сплати податків або постачання матеріалів на окуповану територію заангажовані журналісти та зацікавлені особи дискримінують діяльність компанії, знищують трудовий колектив, блокують участь у національних програмах з будівництво об’єктів інфраструктури, а відтак унеможливлюють надходження коштів до бюджету.

До початку війни на підприємствах, які займалися видобуванням граніту, виготовленням гранітної продукції та бетонних виробів під керівництвом Ігоря Наумця, працювало понад 2500 робітників, із заробітньої плати яких сплачувалися податки до бюджету і пенсійного фонду. Це більше 200.000 мільйонів гривень щороку.

Група підприємств неодноразово намагалися відновити роботу, але через поширення неправдивої інформації, порушення низки кримінальних справ, більше двох тисяч працівників були змушені звільнитися.
Звертаємо увагу, що зупинка кар’єрів може призвести до негативних екологічних наслідків, адже кар’єри потребують постійного утримання та здійснення контрольних заходів безпеки.

З огляду на все зазначене, можна дійти справедливого висновку, що нині всупереч
інтересам держави відбувається (продовжується) рейдерське захоплення цілого ряду підсанкційних активів групи компаній «Юнігран».

Пане Президенте, звертаємось до Вас з проханням припинити знищення підприємств, які дають робочі місця та дохід бюджету. Наголошуємо, що невеликі містечка в яких розташовані підприємства існують доки є бізнес-діяльність, при відсутності, – міста занепадають, люди мігрують.

Сьогодні у Житомирській області, як і по всій Україні, йде війна. Три роки поспіль компанія “Юнігран” не стоїть осторонь кровопролитній дій зі сторони агресора, 30 машин вже передано Збройним Силам України. Ми продовжуватимемо забезпечувати якісною продукцією українську територію, відновлюватимемо понівечені ворогом мости, споруди, міста.

Компанія Юнігран виходитиме в публічний простір та захищатиме себе законим шляхом.

Стверджуємо, що Наумець Ігор Володимирович не має жодної з підстав для застосування санкції, таких як: дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб’єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.